- .
Найдено совпадений - 3574 за 0.00 сек.
 2596. Курсовий проект - Організація монтажу вентиляційних систем промислової будівлі | AutoCad
Зміст
Вступ
1.Коротка характеристика об’єкта
2. Розробка календарного плану і графіку виконання робіт
2.1 Номенклатура робіт з влаштування систем вентиляції
2.2 Вибір методів виконання робіт і основних механізмів
2.3 Визначення обсягів робіт
2.4 Розрахунок трудозатрат і затрат машинного часу
2.5 Планування чисельного і кваліфікаційно – професійного складу бригад
2.6 Визначення тривалості виконання робіт та ув’язка строків їх виконання в графіку
2.7Побудова графіка руху робітників 2.8 Визначення потреби будівництва в матеріальних ресурсах
3. Проектування будівельного генерального плану
3.1 .Короткий опис будгенплану
3.2 Визначення потреби в адміністративних і санітарно-побутових приміщеннях
3.3Визначення потреби в тимчасових складах на майданчику
3.4Розрахунок тимчасового водопостачання
3.5 Тимчасове електропостачання
4. Заходи з техніки безпеки та охорони праці.
5. Техніко-економічні показники ( ТЕП ) будгенплану.
Використана література
Коротка характеристика об’єкта
Відповідно з завданням належить розробити проект організації робіт з монтажу вентиляційних систем ковальсько-пресового цеху авторемонтного заводу.
Цех призначений для виготовлення кріпильних деталей і представляє собою одноповерхову промислову будівлю каркасного типу. Несучий каркас будівлі представлений металевими конструкціями. Зовнішні і внутрішні стіни та перегородки зі звичайної керамічної цегли марки М-50. покриття зі збірних залізобетонних плит. В плані будівля прямокутної форми розмірами (в осях) 84 м х 48 м, складається з двох прольотів по 24 м. Висота цеху до низу крокв'яних конструкцій складає 12 м.
Для вентиляції виробництва в цеху передбачено дві вентиляційні системи - витяжну В-1 і припливну П-1. обидві системи обладнані радіальними вентиляторами, глушниками шуму і металевими повітроводами.
В системі В-1 проектом передбачені повітроводи круглого перерізу з листової сталі класу П. для очистки забрудненого повітря перед викидом в атмосферу запроектовано установку циклона. Забір повітря в приміщеннях здійснюється через жалюзійні сталеві решітки РР №2.
В системі П-1 повітроводи прямокутного перерізу з листової сталі класу Н(нормальні). Забір повітря з зовні через витяжку обладнану чотирма жалюзійними решітками площею до 5 м2 кожна. Система обладнана припливною типовою камерою, яка розміщена в спеціальному приміщенні з двома герметичними дверима.
Більш детально устаткування вентиляційних систем проводиться в специфікація монтажних елементів.
Дата добавления: 17.03.2014
|
|
2597. Расчет выпарной установки | Компас
1.1 Технологическая схема выпарной установки
В химической промышленности для концентрирования растворов нелетучих и мало летучих веществ широко применяется процесс выпаривания. Наиболее целесообразно для этого использовать многокорпусные выпарные установки непрерывного действия (МВУ). МВУ состоят из нескольких корпусов, в которых вторичный пар предыдущего корпуса ис-пользуется в качестве греющего пара для последующего корпуса. В этих установках пер-вичным паром обогревается только первый корпус. В многокорпусных выпарных установ-ках достигается значительная экономия греющего пара по сравнению с однокорпусными установками той же производительности.
Принципиальная технологическая схема трехкорпусной вакуум-выпарной установки непрерывного действия представлена на рис.1.1.
Исходный раствор подается из емкости 1 центробежным насосом 2 через теплооб-менник 3 в первый корпус выпарной установки 4. В теплообменнике 3 исходный раствор нагревается до температуры близкой к температуре кипения раствора в первом корпусе выпарной установки.
Первый корпус установки обогревается свежим (первичным) паром. Вторичный пар, образующийся при кипении раствора в первом корпусе, направляется в качестве греющего пара во второй корпус 5; сюда же поступает частично сконцентрированный раствор из первого корпуса. Аналогично упаренный раствор из второго корпуса подается в третий корпус 6 , обогреваемый вторичным паром второго корпуса. Упаренный до конечной концентрации в третьем корпусе готовый продукт поступает из него в емкость 10. По мере прохождения из корпуса в корпус давление и температура пара понижаются, и из последнего (третьего) корпуса пар с низким давлением отводится в барометрический конденсатор смешения 7, в котором при конденсации пара создается вакуум. Раствор и вторичный пар перемещаются из корпуса в корпус самотеком благодаря общему перепаду давления, возникающего в результате избыточного давления в первом корпусе и вакуума в последнем. Воздух и неконденсирующиеся газы, поступающие в установку с охлаждающей водой (в конденсаторе) и через неплотности трубопроводов, отсасываются через ловушку 8 вакуум-насосом.
Смесь охлаждающей воды и конденсата сливается самотеком через барометрическую трубу в бак-гидрозатвор 9.Конденсат греющих паров из выпарных аппаратов и теплообменника выводится с помощью конденсатоотводчиков.
1.2 Выбор выпарных аппаратов
Конструкция выпарного аппарата должна удовлетворять ряду общих требований, к числу которых относятся: высокая производительность и интенсивность теплопередачи при возможно меньших объеме аппарата и расходе металла на его изготовление, простота устройства, надежность в эксплуатации, легкость чистки поверхности теплообмена, осмот-ра и ремонта.
Вместе с тем выбор конструкции и материала выпарного аппарата определяется в каждом конкретном случае физико-химическими свойствами раствора.
Для выпаривания растворов небольшой вязкости (до 8 мПа∙с) без образования кри-сталлов, чаще всего используют выпарные аппараты с естественной циркуляцией. Высоковязкие и кристаллизующиеся растворы выпаривают в аппаратах с принудительной циркуляцией.
Растворы чувствительные к повышенным температурам рекомендуется выпаривать в роторно-пленочных выпарных аппаратах, а растворы склонные к пенообразованию – в прямоточных аппаратах с восходящей пленкой.
Типы и основные размеры выпарных аппаратов представлены в ГОСТ 11987–81, и каталогах УКРНИИХИММАШа <11,12].
Дата добавления: 18.03.2014
|
2598. Газопостачання населеного пункту і житлового будинку | AutoCad
3. Система газопостачання
3.1. Вибір та обгрунтуваня системи газопостачання.
Вибір сисетми розподілу газу, кількості газорозподільних станцій (ГРС) і газорегуляторних пунктів (ГРП), а також принцип побудови газопроводів необхідно викоувати на основі техніко-еконмічних розрахунків з використанням ЕОМ і з урахуванням об'єму, структури і густини газоспоживання, надійності газопостачання, а також місцевих умов будівництва та експлуатації.Основними критеріями для оцінки систем газопостачання є економічність і надійність,технологічність, прохідність мереж, вибухонебезпечність, зручність в експлуатації.
Встановлено, техніко-економічні показники систем газопостачання залежать від:
1) чиселності населення і ступеня благоустрою житла;
2) потужності газовикористовуючого обладнання промислових підприємств;
3) кліматичних умов.
Для підвищення надійності газопроводу мережу високого тиску створюють кільцевою. Крім того, півкільця мережі в першому районі з'єднують перемичкою. Всі промислові підприємства підключають до міської мережі газопроводів високого тиску. Мережі низького тиску проектують за змішаною схемою. Їх кінцеві ділянки, як правило, тупикові. Джерелом газопостачання є газорозподільча станція (ГРС), яка розташована у північній частині населеного пункту.
Дата добавления: 20.03.2014
|
2599. Автономні сист. газопостачання | AutoCad
Приклад курсової роботи " Автономна система газопостачання."
1. Характеристика об’єкту.
Згідно з завданням, об’єктом газопостачання є житлова садиба, розташована в заміській зоні поблизу м. Києва. Садиба розташована на віддаленні від інших будівель, так що відстань до найближчої становить не менше 50 м.
План забудови садиби наведений на рис. 1. Споживачами газу на території садиби є: житловий будинок загальною площею м²; літня кухня – м² та гараж-майстерня площею м².
Дата добавления: 21.03.2014
|
2600. Курсовая работа по гидравлике | Компас
Проектування та аналіз гідросхеми
Для виконання необхідного технологічного циклу роботи проектую гідроприводи визначеної структури. Структуру гідроприводу зображено у вигляді структурної схеми. Структура гідроприводу вміщує такі системи та групи апаратів: виконавчі органи, апарати вимірювання і контролю, системи регулювання швидкості вихідної ланки, системи направлення рідини, запобіжну апаратуру, джерело руху.
Структурна схема гідроприводу зображена на рис.1.1.
Рисунок 1.1 – Структурна схема гідроприводу
1.1 Аналіз гідросхеми методом поперехідних схем
На рисунку1.2 показана принципова схема гідропривода зворотно-поступальної дії, що здійснює за цикл роботи чотири переходи: швидке підведення, робоча подача №1, робоча подача №2, швидке відведення, а також зупинку виконавчого органу.
Рисунок 1.2 – Принципова схема гідроприводу
Рисунок 1.3 – перехід “Швидке підведення”
Під час переходу “Швидке підведення” розподільники Р1 і Р3 знаходяться в лівому положенні. За такого положення масло від насосу через перший канал розподільника Р1 та розподільника Р3 через дросель надходить у праву порожнину гідроциліндра, а з протилежної порожнини того ж гідроциліндра через розподільник Р1зливається у бак.
Рисунок 1.4 – перехід “Робоча подача 1”
Під час переходу “Робоча подача 1” розподільники Р1, Р2 знаходяться в лівому положенні. Таким чином масло потрапляє до правої порожнини гідроциліндра після проходження розподільників через регулятор потоку РП1 і через розподільник Р1 потрапляє на злив.
Рисунок 1.5 – перехід “Робоча подача 2”
Під час переходу “Робоча подача 2” розподільники Р1знаходяться в лівому положенні, а розподільник Р2 – у правому. Таким чином масло потрапляє до правої порожнини гідроциліндра після проходження розподільників через регулятор потоку РП2 і через розподільник Р1 потрапляє на злив.
Рисунок 1.6 – перехід “Швидке відведення”
Під час переходу “Швидке відведення” розподільник Р1 знаходиться в правому положенні. В цьому випадку масло через розподільник Р1 рухається до лівої камери, потім з правої камери масло тече через клапан до другого каналу розподільника Р1 і на злив.
Рисунок 1.7 – перехід “Стоп”
Коли виконується елементарна функція “Стоп” обидва електромагніти вимкнені, розподільник Р1 знаходяться в нейтральній позиції. В такому випадку всі магістралі перекриті. Масло при працюючому гідронасосі йде в бак.
На поперехідних схемах показані ті ж елементи гідросхеми і, крім того, знаки (л), (п), (н) та стрілки дають змогу уточнити дії електромагнітів гідророзподільників і напрямок потоку масла.
1.2 Аналіз гідросхеми методом функціональних циклограм
Положення апаратів керування визначає також запис роботи гідроприводу у вигляді функціональних циклограм. Функціональна циклограма роботи гідроприводу дає змогу швидко визначити взаємодію і послідовність включення апаратів під час переходу від одного елемента циклу до іншого, а також положення апаратів у будь-який момент роботи гідросистеми. Функціональна циклограма зображена у вигляді таблиці, в якій за допомогою літер показані положення апаратів під час кожного переходу.
Для схеми, що аналізується (рис.1.2), таблиця функціональної циклограми має вид відповідності елементарних циклів приводу (зліва по рядкам) позначенню апаратів керування з їх номерами (зверху по горизонталі).
Таблиця 1.1 - Функціональна циклограма гідроприводу
Елементи циклу
роботи приводу Рядок Апарати керування
Р1 Р2 Р3
Швидке підведення (1) л в л
Робоча подача №1 (2) л л п
Робоча подача №2 (3) л п п
Швидке відведення (4) п в п
Стоп (5) н в в
Висновок: на даному етапі я створив структурну схему гідроприводу та по ній спроектував принципову схему гідроприводу,провів аналіз її двома методами: по перехідних схемах, і методом функціональних циклограм.
Дата добавления: 01.04.2014
|
2601. Курсовий проект з основ та фундаментів | AutoCad
Вибір типу фундаменту.
Фундаменти неглибокого закладання приймаємо зі збірного зілізобетону, що проектується на тому ж рівні, що і існуючий. У випадку пальового фундаменту, так як будівництво відбувається в безпопередній близькості біля існуючого будинку, то потрібно врахувати вплив динамічних навантажень на основу. За завданням маємо запроектувати задавлювальні палі. Визначення мінімальної глибини закладання фундаменту
1. За умовами геологічної будови будівельного майданчика.
2. З гідрогеологічних умов. Для всіх випадків враховують можливість проведення робіт по влаштуванню фундаментів в сухих котлованах чи траншеях (без застосування водопониження). Тут мова йде про максимальне заглиблення фундаментів dmax. Для нашого майданчика: Тобто грунтові води практично не впливають на проведення земляних робіт та влаштування фундаментів. Всі роботи будуть виконуватися в сухих умовах у відкритому котловані;
3. З умови можливості морозного здимання грунту при промерзанні. Верхній шар є заторфованим, тому нормативну величину промерзання приймаємо зменшеною, так як за теплотехнічними властивостями займають положення між пісками та глинами: dfn = 0.9м. Але в оцінках впливу глибини промерзання на можливість морозного здимання необхідно врахувати величину розрахункової глибини промерзання, що враховує вплив теплового потоку в межах контуру будинку на грунтову основу: Будинок житловий, одже розрахункова температура t =150C та при способі влаштування підлоги по утепленому цокольному перекриттю в безпідвальні частині будинку за табл.: Кn=0.8.
Розрахункова глибина промерзання: Глибина промерзання приходиться на заторфований грунт. Рівень грунтових вод знаходиться на глибині 15,6 м від поверхні, або 15.6-0.72 = 14.88м від нижньої границі промерзання грунту, та що 14.88>2.72 м (відповідає умові dwl>df+2). Глибина закладання фундаментів dmin не залежить від глибини промерзання.
4. З конструктивних вимог. Для фундаментів неглибокого закладання щонайменше можна приймати 0.5 м від поверхні.Ця вимога повинна забезпечити збереження основи від руйнування з поверхні. Також ця вимога зберігається і для підвальних приміщень, де глибина закладання в 0.5 м від поверхні підлоги підвалу. Одже для безпідвальної частини: dmin=0.5 м. При врахуванні підвальної частини (цокольного поверху): dmin=db+0.50 м = 2.9+0.5 = 3,4 м, де db =2.9 м – глибина підвалу.
5. З врахуванням типу будівель чи споруд. Звичайно глибина закладання фундаментів для безпідвальних житлових будинків знаходиться в межах 1.0…2.0м. В нашому випадку допустимо dmin= 1.0 м.
Дата добавления: 03.04.2014
|
2602. Апарат с мешалкой турбинного типа | Компас
Пристрій для перемішування складається з порожнистого ротора 1 у вигляді перевернутого стакана, який своєю основою 2 поєднується з маточиною 3, призначеною для його закріплення на порожнистому валу 4 апарата, стакан оснащується вхідними каналами у вигляді прорізей 5 на утворюючій поверхні та порожнистими плоскими лопатями 6, всередині ротора 1 розміщена ежекційна перегородка 7, яка поділяє порожнистий ротор 1 на дві частини та вхідний канал 5 лопатей 6 в співвідношеннях 1:5-1:2, на нижній частині ежекційної перегородки в радіальному напрямку розташовані направляючі елементи 8, які беруть початок з центру обертання та виконані у вигляді плоскої пластинки, що має форму прямокутника, трикутника або 1/4 твірної частини еліпса і периферійною крайкою з'єднані з кромками вхідних отворів по тильній стороні порожнистих лопатей 5. Ежекційна перегородка 7 виконана у вигляді плоского диска, з верхньої сторони має скошену кромку, а з нижньої сторони закінчується кільцевим буртиком 9. Порожниста лопать 6 з тильної сторони має скіс під кутом 15-60°, який дозволяє зменшити місцевий коефіцієнт витрат і збільшити насосну продуктивність пристрою
для перемішування в режимі самоусмоктування. Пристрій для перемішування закріплюється на порожнистому валу 4, який обертається всередині апарата об'ємного типу, на кришці якого розташований розподільча камера 10, в зоні якої на порожнистому валу розташовані отвори 11 для подачі газового реагенту.
Пристрій працює таким чином. При обертанні пристрою для перемішування порожнисті лопаті 6 своєю фронтальною поверхнею сприяють формуванню радіального і тангенціального потоків, які утворюють окружну і радіально-осьову циркуляційні зони. Під час обтікання тангенціальним потоком рідини лопатей 6 за їх тильними сторонами виникає турбулентний слід з двох вихрів, що обертаються в різні сторони і утворюють доріжку Кармана. В центрах обертання вихрів утворюються умови, що приводять до зниження тиску до розрідження. Це розрідження має місце також в порожнистих лопатях 6 і в роторі 1 пристрою для перемішування. Під дією розрідження газовий реагент через розподільчу камеру 10 надходить в порожнистий вал 4 і верхню частину ротора 1 перемішуючого пристрою та перетікає в порожнисту лопать 6. Рідина, що знаходиться в апараті, під дією цього розрідження через вхідний отвір порожнистого ротора 1 надходить в нижню його частину і далі потрапляє в зону дії направляючих елементів 8, що мають форму прямокутника, трикутника або УА твірної частини еліпса, за допомогою яких на рідину, крім розрідження, діє відцентрова сила, яка збільшує кінетичну енергію рідини в порожнині лопатей 6.
В порожнистих лопатях 6 рідина диспергується у вигляді маленьких кульок в газовий реагент, цьому сприяє розташована всередині ротора 1 ежекційна перегородка 7 та розміщений 25 кільцевий буртик 9, за допомогою якого рідина отримує в прикордонному шару додаткову турбулентність. При цьому в режимі витіснення досягається активна взаємодія реагентів, які під дією відцентрових сил та розрідження диспергується в об'єм, що перемішується. Виконаний скіс тильної частини лопаті під кутом 15-60° приводить до збільшення насосної продуктивності в режимі самоусмоктування за рахунок зміни режиму витоку газорідинного потоку з порожнини 30 лопатей 6 в середовище, що перемішується в об'ємі апарата. Далі газорідинний реакційний потік диспергується в об'єм апарата, при цьому проходить інверсія фаз, і додаткове перемішування з середовищем, що знаходиться в об'ємі апарата - це приводить до значного підвищення інтенсивності взаємодії між газовим і рідинним реагентами.
Авторами авторського свідоцтва № UA78341U <Додаток А с.96] запропонована
___.Мета винаходу: збільшення ефективності змішування продуктів. ___.Поставлена мета досягається тим, що вал з лопатями змонтований на платформі на упорному підшипнику та підтиснений до нього пружиною і з’єднаний з веденим шківом пасової передачі шпонковим з’єднанням, з можливістю одночасного обертання вала з лопатями навколо своєї геометричної осі та зворотно-поступального руху повздовж цієї осі, а ведений шків пасової передачі змонтований на підшипниках і зафіксований пружним кільцем на втулці, яка нерухомо з'єднана з платформою, при цьому на верхній торцевій поверхні веденого шківа пасової передачі нерухомо закріплені цівки, які входять в зачеплення з цівками, закріпленими на цівковому колесі, яке нерухомо закріплене на горизонтально розташованому валу, змонтованому на підшипниках, що закріплені в корпусах, нерухомо з'єднаних з платформою, а на горизонтально розташованому валу нерухомо закріплений плоский кулачок, що контактує з шариком, уміщеним з можливістю вільного обертання у центровому отворі на верхній торцевій поверхні вертикально розташованого вала з лопатями.
Дата добавления: 04.04.2014
|
2603. Щековая дробилка со сложным движением щеки | Компас
2.1 Назначение, устройство и принцип действия машины
Процесс дробления материала в щековых дробилках осуществляется между двумя дробящими плитами, прикрепленными к неподвижной и качающейся щеке дробилки. Разрушение дробимого материала происходит при периодическом нажатии на него качающейся щеки.
В щековой дробилке материал раздавливается рабочим органом, состоящим из двух щек – подвижной и не подвижной.
Рисунок 2.6 - Процесс разрушения материала
Материал поступает через загрузочное отверстие, заклинивается между щеками и при нажатии подвижной щеки раздавливается. Образовавшиеся мелкие куски ссыпаются в нижнюю часть дробящей плоскости и раздавливаются снова нажатием подвижной щеки. Дробящие плиты в нижней части имеют криволинейную форму и образуют зону с параллельными поверхностями, которая обеспечивает выдачу более равномерного щебня.
Подвижная щека и передняя стенка станины образуют камеру дробления. Расстояние между дробящими плитами в нижней части камеры дробления называется выходной (разгрузочной) щелью, ее ширина регулируется специальным регулирующим механизмом во всех дробилках, кроме крупных, где этого не требуется по условиям дробления.
Щековая дробилка имеет такие основные размеры: ширину входного отверстия В; длину камеры дробления L; высоту рабочей камеры неподвижной щеки H; минимальный размер камеры дробления в нижней части I; ход щеки S.
Рисунок 2.7 – Схема к расчету основных размеров щековой дробилки
Основанием дробилки со сложным движением щеки (рис.5) служит станина, на которой смонтированы основные узлы дробилки. Станину изготавливают из отдельных деталей, удерживаемых замками и скрепленными болтами. При дроблении твердых материалов они испытывают большие динамические напряжения. Передняя и задняя стенки станины работают на изгиб. Они отлиты из стали вместе с ребрами жесткости, а боковые работают на растяжение, выполнены из листовой стали. Для уменьшения сотрясений станину не рекомендуется устанавливать на бетонный фундамент, ее необходимо устанавливать на дубовых брусьях толщиной 75 – 100 мм.
Эксцентриковый вал закреплен в двух разъемных корпусах коренных подшипников. Средняя часть вала имеет эксцентриситет 12,5 мм. На концы эксцентрикового вала насажены маховики, которые предназначены для накопления вращающего момента. Маховики крепятся при помощи шпонок. Один из маховиков имеет клиновые бороздки для клиноременной передачи.
Дата добавления: 14.04.2014
|
2604. Курсовий проект - Обладнання технологічної лінії приймання, зберігання та видачі пального | Компас
Вихідні дані до роботи :
- тип пального – диз. пальне;
- середньодобова витрата 30 м3;
- спосіб доставки - автотранспорт.
Етапи роботи:
- визначення призначення підприємства, характеру його роботи;
- підбір обладнання для організації приймання, зберігання та видачі пального, обґрунтування цього вибору;
- моделювання технологічних процесів з пальним підприємства – розробка технологічної схеми.
Перелік обов’язкового графічного матеріалу:
- ілюстрації з конструкції технологічного обладнання;
- технологічна схема лінії приймання, зберігання та видачі заданого типу пального.
Дата добавления: 25.04.2014
|
2605. Курсовий проект - Розрахунок екскаватора ЕО - 4122 | Компас
ВСТУП
ДОДАТКОВІ ВИХІДНІ ДАНІ
1. ВИЗНАЧЕННЯ ЛІНІЙНИХ РОЗМІРІВ ТА МАС ВУЗЛІВ ЕКСКАВА ТОРА
2. СИЛОВА УСТАНОВКА . ВИБІР ПРИВІДНОГО ДВИГУНА
3. РОЗРАХУНОК СТРІЛОПІДЙОМНОГО МЕХАНІЗМУ
4. РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ПОВОРОТУ РУКОЯТІ
5. РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ПОВОРОТУ КОВША
6. ВИБІР НАСОСНОЇ УСТАНОВКИ ЕКСКАВАТОРА
7. ВИЗНАЧЕННЯ ЗУСИЛЬ У НЕРУХОМИХ ГІДРОЦИЛІНДРАХ ТА МАКСИМАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА РОБОЧЕ ОБЛАДНАННЯ
8. РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ РОБОЧОГО ОБЛАДНАННЯ
9. РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ОБЕРТАННЯ ПЛАТФОРМИ
10. РОЗРАХУНОК ПРИВОДУ ГУСЕНИЧНОГО РУШІЯ
11. СТІЙКІСТЬ ЕКСКАВАТОРА
12. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ І СОБІВАРТОСТІ РОЗРОБКИ 1 м3 ҐРУНТУ
ВИСНОВОК
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
ДОДАТКОВІ ВИХІДНІ ДАНІ
Коефіцієнт наповнення - 1,2 ;
Коефіцієнт розпушення - 1,2;
Коефіцієнт завантаженості двигуна: - 0,85;
ККД робочого обладнання: - 0,7;
ККД приводу: - 0,85;
Висота поворотної платформи - 0,2 м;
Кількість гідроциліндрів стріли - 2 ;
Коефіцієнт розмірної групи ковша - 0,46 .
ВИСНОВОК
В даній роботі було розраховано екскаватор з місткістю ковша 1,25 м3. Для якого ми підрахували: орієнтовні значення маси вузлів екскаватора; геометричні параметри робочого обладнання; на міцність робоче обладнання; силову установку; механізм обертання платформи; привід колісного рушія; стійкість екскаватора; продуктивність і собівартість розробки 1 м3 ґрунту.
Розраховані геометричні параметри робочого обладнання задовольняють вихідним даним, а саме: розрахункова довжина стріли є більшою від вихідної; максимальна висота вивантаження і глибина копання задовольняють умову. Повні кути повороту рукояті і ковша відповідають вихідним даним. Тобто дані розраховані геометричні параметри і відповідно підібрані гідроциліндри будуть забезпечувати необхідну робочу зону.
Розрахунок на стійкість виявив, що у трьох робочих положеннях екскаватор губить стійкість, тобто коефіцієнт стійкості не відповідає нормі. Щоб можливо було забезпечити відповідні норми коефіцієнта стійкості можна додати вагу противаги на, щоб було забезпечено стійкість, але тоді буде невідповідність вихідним даним.
Дата добавления: 10.05.2014
|
2606. Курсовий проект - Одноповерхова промислова будівля | AutoCad
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
1. Довжина температурного блоку – 48м
2. Висота приміщення – 8,4м
3. Вантажопідйомність крана – 100кН
4. Район будівництва – 2
5. Коефіцієнт 1,0
6. Наявність ліхтаря – відсутній
7. Проліт – 24м
8. Кількість прольотів – 2
9. Крок колон крайнього ряду – 6м
10. Крок колон середнього ряду – 12м
11. Конструкції для проектування – ферма з паралельними поясами, середня колона і фундамент під неї.
- Колона
Клас арматури: А- ІІ
Клас бетону: В 20
- Ферма з паралельними поясами
Клас арматури: К-7
Клас бетону: В 30
- Фундамент
Клас арматури: А- І
Клас бетону: В 15
Характеристика грунту – 0,34
Глибина закладки – 2,9м
ЗМІСТ
I. Дані для проектування. Статичний розрахунок поперечника
1.Збір навантаження
1.1 Постійне навантаження
1.1.1 Розрахункове навантаження від конструкцій покриття
1.1.2 Розрахункове навантаження від власної ваги підкранової балки
1.1.3 Розрахункове навантаження від власної ваги стін
1.1.4 Розрахункове навантаження від власної ваги стояків
1.2 Тимчасове навантаження
1.2.1 Снігове навантаження
1.2.2 Вертикальне навантаження від мостових кранів
1.2.3 Навантаження горизонтальне від гальмування кранів
1.2.4 Вітрове навантаження
2. Визначення розрахункових зусиль в поперечних перерізах стояків
II. Розрахунок і конструювання позацентрово навантажених (суцільних) колон
2.1 Розрахунок колони середнього ряду
2.2 Розрахунок підкранової консолі
III. Розрахунок та конструювання позацентрово навантажених фундаментів
3.1 Вихідні дані
3.2 Навантаження, що діють на фундамент
3.3 Визначення розмірів підошви фундаменту
3.4 Визначення розрахункового тиску в грунті від підошви фундаменту
3.5 Розрахунок арматури підошви фундаменту
3.6 Розрахунок поздовжньої арматури стакана
3.7 Розрахунок поперечної арматури стакана
IV. Розрахунок попередньо напруженої ферми покриття з паралельними поясами прольотом 24 м
4.1 Вихідні дані для проектування
4.2 Визначення геометричних розмірів
4.3 Визначення навантаження на ферму та зусиль в стержнях
4.4 Розрахунок арматури верхнього по
4.5 Розрахунок нижнього пояса на міцність
4.6 Розрахунок нижнього пояса на тріщиностійкість
4.7 Розрахунок першого розкосу
4.8 Розрахунок другого розкосу
4.9 Конструктивні вказівки
Література
Дата добавления: 20.05.2014
|
 2607. Дипломний проект - Автоматизація процесу повірки електрошокерів | AutoCad
Вступ 6
1 Технічне завдання 8
2 Технічна пропозиція 18
3 Технічний опис 28
4 Розрахункова частина 38
5 Економічне обґрунтування 58
6 Охорона праці 71
Висновки 82
Resume 83
Перелік літератури 84
.
Пристрій створюється з метою :
-забезпечити можливість визначення основних технічних характеристик електрошокерів;
-скорочення часу аналізу можливостей електрошокерів;
-визначення без спеціальної експертизи, до якої категорії електрошокерів відноситься пристрій, який досліджується.
Отже було розроблено пристрій, який забезпечує вимірювання напруги та струму електрошокерів та який створений з метою:
-забезпечити можливість визначення основних технічних характеристик електрошокерів;
-скорочення часу аналізу можливостей електрошокерів;
-визначення без спеціальної експертизи, до якої категорії електрошокерів відноситься пристрій, який досліджується.
Даний пристрій зробить можливим проведення спеціальної експертизи експертами-криміналістами, після якої можна зробити висновок чи являється досліджуваний електрошокер небезпечним для фізичного здоров’я людини.
Дата добавления: 25.05.2014
|
2608. Креслення - Розрахунок турбокомпресора наддуву дизеля | Компас
Номінальна частота обертання ротора, хв - 64000
Номінальна продуктивність компресора, кг/с - 0,119
Ступінь підвищення тиску в компресорі - 1,48
Номінальний тиск на виході компресора, МПа - 0,16
Аналіз кращих вітчизняних і зарубіжних зразків турбокомпресорів (ТКР) показує, що до теперішнього часу склалося цілком певне конструктивне оформлення малорозмірних компресорів. Відсутні пристрої для закручування потоку на вході в колесо. Виключне застосування знайшли радіально-осьові колеса напіввідкритого типу з радіальним розташуванням лопаток.
Дифузори малорозмірних компресорів виконуються в основному безлопатковими. Прагнення до малих габаритних розмірів і ваги турбокомпресора сприяє широкому застосуванню повітрозбирачів равликового типу з бічною спіральною камерою. Бажаний типорозмір турбокомпресорів (ТКР) для автотракторних двигунів встановлений ГОСТ 9658-66.
Умови масового виробництва наклали відбиток на конструктивне оформлення малорозмірних турбін. Вхідний направляючий апарат таких турбін виконується в більшості випадків безлопатковим (БНА). Розрахункові параметри потоку на вході в колесо забезпечуються спеціальним профілюванням равликової частині корпусу турбіни. Корпус турбіни відливається з жаро-стійкого чавуну. Підбором співвідношення легуючих елементів досягається відсутність окалиноутворення, усадки і тріщиноутворення корпусів при високій температурі газів (650 – 750 ° С) і тривалій роботі, що обчислюється кількома тисячами годин.
Для виготовлення коліс і лопаткових напрямних апаратів (ЛНА) застосовуються п'яти - семикомпонентні сплави на основі нікелю і титану. До перших належать сплави АПЗООБ, АНВ 300, ЖС-3, ЖС-6, ЛК-4. До групи сплавів на титановій основі належать сплави АТ-3, АТ-4. Перевагою порівняно нових сплавів АТ-3 і АТ-4 є відсутність дефіцитного кобальту і молібдену. У сплаві АНЗООБ молібдену в 2 рази менше, ніж у сплавах типу ЖС. Зазначені сплави відрізняються хорошими ливарними і механічними властивостями, а також високою жаростійкістю. Досить відзначити, що при збільшенні температури від 20 до 800°С межа міцності на розрив у сплавів типу АН 300 не змінюється, а у сплавів типу ЖС – зменшується на 10 – 15%. Також в якості матеріалу для виготовлення деталей газових турбін виступають сплави, що регламентовані ГОСТ 5632-72. Колеса виготовляються методом лиття по виплавлюваних моделях.
Вибір методичного забезпечення для розрахунку
Для розрахунку геометричних та експлуатаційних параметрів турбокомпресора обираємо методику розрахунку, що викладена у відповідній науковій літературі . Особливістю даного методу розрахунку є відносна простота та наочність. Розрахунок заснований на статистичному аналізі параметрів існуючих моделей турбокомпресорів. В даній методиці широко використовуються безрозмірні величини, що характеризують відношення основних геометричних розмірів ТКР. Газодинамічний розрахунок компресора для визначення основних геометричних розмірів елементів проточних частин на задану продуктивність і ступінь підвищення тиску заснований на вирішенні рівнянь одновимірного усталеного руху ідеального газу. Відмінність такого процесу від дійсного полягає у введенні в методику розрахунку ряду емпіричних коефіцієнтів. Незважаючи на розвиток більш точних методів розрахунку, заснованих на розгляді двовимірного характеру перебігу, даний метод розрахунку відрізняється простотою і дозволяє отримувати результати, необхідні для вирішення практичних завдань.
Дата добавления: 29.05.2014
|
2609. Курсовой проект - Микропроцессорный контроллер | Компас
Список используемых сокращений
ВВЕДЕНИЕ
1 АНАЛИЗ СУЩЕСТВУЮЩИХ ПРОМЫШЛЕННЫХ МПК
1.1 МК ADEMANT - 500
1.2 ADAM-5510 PC СОВМЕСТИМЫЙ ПРОГРАММИРУЕМЫЙ МИКРОКОНТРОЛЛЕР
2. РАЗРАБОТКА СТРУКТУРЫ МПК
2.1. РАЗРАБОТКА ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ СТРУКТУРНОЙ СХЕМЫ.
2.2. РАЗРАБОТКА ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ СХЕМЫ
2.3 РАСПРЕДЕЛЕНИЕ АДРЕСНОГО ПРОСТРАНСТВА
3.1 ПРОЦЕССОР AT90S8515
3.2 СУПЕРВИЗОР MAX 708
3.3 DS12887A ЧАСЫ РЕАЛЬНОГО ВРЕМЕНИ
3.4 ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНЫЙ ИНТЕРФЕЙС RS485 MAX485
3.5 АНАЛОГО-ЦИФРОВОЙ ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЬ MAX 187
3.6 ЦИФРОАНАЛОГОВЫЙ ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЬ MAX 510
3.6 ОЗУ
3.8 ИНТЕРФЕЙС LCD-ИНДИКАТОР.
3.9 ШИННЫЙ ФОРМИРОВАТЕЛЬ ДАННЫХ
3.10 РЕГИСТРЫ ВВОДА/ВЫВОДА
3.11 ДЕШИФРАТОР
3.12 ОПЕРАЦИОННЫЙ УСИЛИТЕЛЬ MAX 420.
3.13 АНАЛОГОВЫЙ МУЛЬТИПЛЕКСОР MAX358
4 РАЗРАБОТКА ПРИНЦИПИАЛЬНОЙ СХЕМЫ МИКРОПРОЦЕССОРНОГО МОДУЛЯ
5 РАЗРАБОТКА КОНСТРУКЦИИ
6 РАСЧЕТ АНАЛОГО-ЦИФРОВОГО ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЯ
7 ПРОГРАМНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
В рамках данного курсового проекта была разработана микропроцессорная система на базе микропроцессора AT90S8515.
Разработанная система может использоваться в вычислительных системах, в которых не требуется высокого быстродействия, а также в системах обработки цифровых и аналоговых сигналов.
Разработка микропроцессорной системы позволила ознакомиться с принципами построения микро-ЭВМ, особенностями архитектуры отдельных микропроцессорных БИС, а также реализацией программного обеспечения.
Таким образом главная особенность микропроцессора — возможность программирования логики работы. Поэтому МПС используются для управления процессом измерения, обработки опытных данных, хранения и вывода результатов измерения и пр. Основные преимущества микропроцессорных средств измерения:
• Многофункциональность. Замена измерительного комплекса одним, многофункциональным. Число программ ограничено возможностями ПЗУ и блока управления.
• Повышение точности — наиболее важный момент. Уменьшение погрешностей по сравнению с обычными цифровыми приборами при прочих равных условиях достигается за счет исключения систематических погрешностей в процессе самокалибровки: коррекция смещения нуля, учет собственной АЧХ прибора, учет нелинейности преобразователей. Самокалибровка в данном случае — это измерение поправок или поправочных множителей и запоминание их в ОЗУ с целью использования на этапе обработки опытных данных.
• Уменьшение влияния случайных погрешностей путем проведения многократных измерений с последующей обработкой выборки — усреднением, вычислением мат. ожидания. Выявление и устранение грубых погрешностей. Вычисление и индикация оценки погрешности прямо в процессе измерения.
• Компенсация внутренних шумов и повышение чувствительности средства измерения. Простое усреднение сигнала на входе прибора требует достаточно большого времени tycp. Один из вариантов — проведение многократных измерений и усреднение результатов с целью компенсации случайной составляющей измерительного сигнала. Пример — микропроцессорный ВЧ вольтметр среднеквадратического значения.
• Расширение измерительных возможностей путем широкого использования косвенных и совокупных измерений, воспринимаемых оператором в этом случае как прямые, поскольку результат обработки появляется на индикаторе сразу после проведения измерения. Косвенные измерения включают в себя вычисления результата по опытным данным по известному алгоритму. Совокупные измерения предполагают измерение нескольких одноименных физических величин путем решения системы уравнений, получаемых при прямых измерениях сочетаний этих величин. В этих случаях микропроцессор осуществляет управление процессом измерения по программе и проводит обработку опытных данных. Результат расчетов воспринимается оператором как результат прямых измерений, поскольку расчет делается быстро.
• Упрощение и облегчение управления прибором. Все управление производится с кнопочной панели, выносные клавиатуры используют редко. Чем меньше кнопок, тем более «разумным» является прибор. Автоматизация установок прибора приводит к упрощению его использования: выбор пределов измерения, автоматическая калибровка. В ряде приборов использую контроль за ошибочными действиями оператора — индикация его неверных действий на табло или экране. Упрощает измерения визуализация результатов на экране в удобном виде, с дополнительными шкалами. Ряд приборов предусматривает вывод результатов на печатающее устройство или портативный носитель информации.
Дата добавления: 01.06.2014
|
2610. Курсовий проект - Проект організації будівництва при зведенні універсального корпусу цеху заводу по виробництву металоріжучих станків одноповерхової промислової будівлі | AutoCad
Зміст
1. Характеристика об'єкту і умов будівництва
1.1. Характеристика об'ємно-планувальних та конструктивних рішень прийнятих по об'єкту
1.2. Характеристика умов будівництва
2. Загальні рішення по організації будівництва
2.1. Визначення планової тривалості будівництва об’єкта
2.2. Основні рішення по організації та технології будівництва
3. Організація виробництва будівельно-монтажних робіт
3.1. Визначення обсягів будівельно-монтажних робіт
3.2. Вибір основних монтажних механізмів
3.3. Проектування сітьового графіка
3.4. Проектування будівельного генерального плану об'єкту
3.4.1. Визначення потреби в адміністративних та санітарно-побутових приміщеннях
3.4.2. Визначення потреби в складських приміщеннях
3.4.3. Розрахунок тимчасового водопостачання
3.4.4. Розрахунок тимчасового електропостачання та освітлення
3.4.5. Розробка транспортних мереж.
4. Техніко-економічні показники проекту.
5. Охорона праці та техніка безпеки.
Список літератури
Додатки
Характеристика умов будівництва
Умови будівництва прийняті відповідно до виданого завдання:
• район будівництва об’єкта – Донецька область;
• початок будівництва – 1 квартал;
• рельєф місцевості – спокійний з перепадами відміток менше 0,5 м.;
• основою для фундаментів є суглинок;
• ґрунтові води знаходяться нижче глибини закладання фундаментів;
• забезпечення джерелами енергозабезпечення здійснюється від існуючих комунікацій
• віддаленість від існуючої мережі автошляхів – 2 км;
• усі будівельні матеріали, вироби і конструкції надходять на будмайданчик зі складів організацій, що беруть участь у зведенні об'єкту, які знаходяться на від¬стані до 10 км від будмайданчика;
• бетон, розчин, асфальт надходять на будмайданчик із централізованого заводу, що знаходиться на відстані 7 км від будмайданчика;
• усі будівельні машини і механізми, необхідні для зведення об'єкту можуть залучаються з баз механізації організацій які приймають участь в зведенні об'єкту;
Дата добавления: 02.06.2014
|
© Rundex 1.2 |
